звіринячий
ЗВІРИ́НЯЧИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що звіри́ний 1.
Далеко з лівої й правої руки чувся гомін, іржання коней і людські та звіринячі голоси (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіринячий — див. жорстокий Словник синонімів Вусика