звіринячий

ЗВІРИ́НЯЧИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що звіри́ний 1.

Далеко з лівої й правої руки чувся гомін, іржання коней і людські та звіринячі голоси (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіринячий — див. жорстокий Словник синонімів Вусика