згірчення

ЗГІ́РЧЕННЯ, я, с.

1. Те саме, що згі́ркнення.

Антиоксиданти можуть захищати композицію від окиснення (наприклад, згірчення) (з наук.-техн. літ.);

Молочнокислі бактерії можуть спричиняти небажані у винах процеси: молочнокисле бродіння, згірчення вина, розкладання винної кислоти (з наук.-попул. літ.).

2. зах. Засмучення.

Царгородська патріархія призначила в р. 1681 в частину України, передану туркам поляками, митрополита Кам'янецького і Подільського Панкратія, надавши йому при цьому титула “екзарха всієї Малої Росії”, що в Києві могло викликати тільки велике згірчення (з рел.-церк. літ.).