здавальник

ЗДАВА́ЛЬНИК, а, ч.

Те саме, що здава́ч.

Здавальників вторинної сировини заохочують потрібним їм товаром (з газ.);

Здавальник визначається жеребкуванням. Подальше право здачі карт переходить до гравця, що сидить ліворуч від здавальника (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здавальник — здава́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. здавальник — -а, ч. Той, хто що-небудь здає. Великий тлумачний словник сучасної мови