здемаскування

ЗДЕМАСКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. здемаскува́ти.

Здемаскування Азефа, керівника Бойової організації, як агента царської охранки та програмові розходження спричинилися до значного послаблення соціалістів-революціонерів (з наук.-попул. літ.);

Критики закричали про “гниль у літературі”, хоча здобутися на таке здемаскування людської душі [у творах Е. Золя] свідчило власне про велику відвагу і силу, а не про гниль (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me