здобувачка

ЗДОБУВА́ЧКА, и, ж.

Жін. до здобува́ч.

Сучасні жінки є освіченими, економічно самостійними здобувачками нових професій (з публіц. літ.);

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи здобувачка особисто брала участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень та рекомендацій (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобувачка — -и. Жін. до здобувач. Великий тлумачний словник сучасної мови