здогадно
ЗДО́ГА́ДНО.
Присл. до здо́га́дний.
Ми з нею були зв'язані тільки внутрішньою погодженістю, тобто знали про взаємну симпатію здогадно (Валерій Шевчук);
Характерними зразками “бірюзово-золотого” стилю є прикраси з поховання вождя (здогадно “царя” Інісмея) біля с. Пороги (з наук. літ.);
Новгородський літописний звід середини ХІ ст., який складався з окремих записів, що велися світськими і церковними книжниками, Б. О. Рибаков здогадно пов'язує з іменем посадника Остромира (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me