здрайця

ЗДРА́ЙЦЯ, і, ч., заст., зневажл.

Зрадник, відступник.

Та якими б здрайцями не називали запорізьких козаків і їхніх гетьманів польські шляхтичі, – все ж оці здрайці захищають ниньки і Польщу, і весь християнський світ од турків і татар! (С. Тельнюк);

Козаки Гулько і Зайченко .. лаштувалися в дорогу. Але знайшовся здрайця, козак Сулія, виказав їх (Ю. Мушкетик).