здрайця

здра́йця

(польс.), -я, ч. Злодій, зрадник.

Ти не грайся. Не до жартів, здрайця,

коли став під жерлами любові. (П-2:204).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здрайця — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  2. здрайця — ЗДРА́ЙЦЯ, і, ч., заст., зневажл. Зрадник, відступник. Та якими б здрайцями не називали запорізьких козаків і їхніх гетьманів польські шляхтичі, – все ж оці здрайці захищають ниньки і Польщу, і весь християнський світ од турків і татар! (С. Словник української мови у 20 томах