1. Словник поетичної мови Василя Стуса

згорьований

згорьо́ваний

А, -е. 1. Який зазнав багато горя, страждань. // Який має на собі відбиток пережитого горя, страждання. // Який виражає горе, страждання; скорботний. 2. Зароблений, здобутий важкою працею.

І не зовеш

того, хто, запроваджений до веж,

тебе, згорьовану, лишив самою

із велетенською, як світ, бідою. (ЧТ:22);

Та рідної згорьованої хати

і подумом уже не досягти. (ЧТ: 103).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згорьований — згорьо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згорьований — -а, -е. 1》 Який зазнав багато горя, страждань. || Який має на собі відбиток пережитого горя, страждання. || Який виражає горе, страждання; скорботний. 2》 Зароблений, здобутий тяжкою працею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згорьований — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови
  4. згорьований — ЗГОРЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який зазнав багато горя, страждань. Все меркло порівняно з матір’ю, згорьованою, змарнілою, наймилішою, найкращою за всіх… (Гончар, Таврія, 1952, 19); Невже покинув землю ти згорьовану, священну? (Шер., Дружбою.. Словник української мови в 11 томах