1. Словник поетичної мови Василя Стуса

зимний

А, -е, розм. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний.

Затихло. Смеркло. А по хаті

птахи літають пелехаті,

птахи літають пелехаті

і зимну кришать самоту... (Т.1,кн.2:97).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зимний — Зи́мний: — холодний [51;52] Словник з творів Івана Франка
  2. зимний — зи́мний прикметник холодний розм. Орфографічний словник української мови
  3. зимний — розм. Який має низьку температуру; дуже холодний; не утеплений, без опалення, а також переносно. Був дощ. Над умитим садом стоїть туман і сірим порохом сідає на зимну, подекуди полинялу залізну покрівлю панського будинку (В. Літературне слововживання
  4. зимний — Зи́мний. Холодний. Боюся, що наше помешкання буде дуже зимне і то буде дуже гірко (Коб., Листи, 59, 369) // пол. zimny — холодний; укр. діал. зимний — холодний. Українська літературна мова на Буковині
  5. зимний — Холодний; (- кімнату) неогрітий; П. спокійний, стриманий, сил. байдужий. Словник синонімів Караванського
  6. зимний — див. холодний Словник синонімів Вусика
  7. зимний — -а, -е, розм. 1》 Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. || З тривалими, сильними холодами. 2》 Який не випромінює тепло або дає дуже мало тепла. 3》 Неутеплений, без опалення. 4》 перен. Спокійний, стриманий у вияві почуттів. 5》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. зимний — зи́мний холодний (м, ср, ст) ◊ дму́хати на зи́мне бути надміру обережним (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. зимний — як (мов, на́че і т. ін.) (холо́дною) водо́ю обли́тий. Розгублений, пригнічений, приголомшений і т. ін. Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Фразеологічний словник української мови
  10. зимний — ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  11. зимний — Зи́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. зимний — ЗИ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. Аж тут повіяв зимний вітерець (Л. Укр., І, 1951, 270); Зимний дощ цідив, як із відра (Фр., V, 1951, 52); Надійшла холодна, мокра зима. Словник української мови в 11 томах