зимний
зи́мний
-а, -е, розм.
1》 Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний.
|| З тривалими, сильними холодами.
2》 Який не випромінює тепло або дає дуже мало тепла.
3》 Неутеплений, без опалення.
4》 перен. Спокійний, стриманий у вияві почуттів.
5》 перен. Позбавлений душевної теплоти, пристрасті.
|| Який не виражає ніякого почуття; байдужий. Зимні очі. Зимне слово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зимний — Зи́мний: — холодний [51;52] Словник з творів Івана Франка
- зимний — зи́мний прикметник холодний розм. Орфографічний словник української мови
- зимний — розм. Який має низьку температуру; дуже холодний; не утеплений, без опалення, а також переносно. Був дощ. Над умитим садом стоїть туман і сірим порохом сідає на зимну, подекуди полинялу залізну покрівлю панського будинку (В. Літературне слововживання
- зимний — Зи́мний. Холодний. Боюся, що наше помешкання буде дуже зимне і то буде дуже гірко (Коб., Листи, 59, 369) // пол. zimny — холодний; укр. діал. зимний — холодний. Українська літературна мова на Буковині
- зимний — Холодний; (- кімнату) неогрітий; П. спокійний, стриманий, сил. байдужий. Словник синонімів Караванського
- зимний — див. холодний Словник синонімів Вусика
- зимний — А, -е, розм. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. Затихло. Смеркло. А по хаті птахи літають пелехаті, птахи літають пелехаті і зимну кришать самоту... (Т.1,кн.2:97). Словник поетичної мови Василя Стуса
- зимний — зи́мний холодний (м, ср, ст) ◊ дму́хати на зи́мне бути надміру обережним (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зимний — як (мов, на́че і т. ін.) (холо́дною) водо́ю обли́тий. Розгублений, пригнічений, приголомшений і т. ін. Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Фразеологічний словник української мови
- зимний — ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- зимний — Зи́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зимний — ЗИ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. Аж тут повіяв зимний вітерець (Л. Укр., І, 1951, 270); Зимний дощ цідив, як із відра (Фр., V, 1951, 52); Надійшла холодна, мокра зима. Словник української мови в 11 томах