1. Словник української мови у 20 томах

зильбергрош

ЗИЛЬБЕРГРО́Ш, а, ч.

Старовинна німецька срібна монета.

Перший в історії зильбергрош карбували в Саксонії в 1475–1478 рр. Він важив 1,67 г (1,58 г чистого срібла) і дорівнював 1/20 гульдена (з наук.-попул. літ.);

У XIX ст. зильбергроші були основними розмінними монетами Пруссії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зильбергрош — зильбергро́ш іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови