зловмисне
ЗЛОВМИ́СНЕ, ЗЛОВМИ́СНО.
Присл. до зловми́сний.
Він запровадив десятигодинний робочий день і платив мізерну платню, часто зловмисне затримуючи її, щоб робітники більше набирали в борг у його ж фабричній крамниці (Л. Смілянський);
Скидалося на те, що хтось зловмисне потрощив і понівечив усе, що тут було: чудернацькі меблі, химерно покручені рослини, таємничі апарати (М. Дашкієв);
Столярчук навіть .. у райгазету був про мене надряпав: зловмисне, мовляв, підриває Микита Братусь економіку артілі (О. Гончар);
Так можна додуматися до того, що Мідас зловмисне обкрадає тебе! (М. Білкун);
Затриманій на гарячому пасажирці все ж удавалося зловмисно перекручувати факти (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me