зловмисне

ЗЛОВМИ́СНЕ, ЗЛОВМИ́СНО.

Присл. до зловми́сний.

Він запровадив десятигодинний робочий день і платив мізерну платню, часто зловмисне затримуючи її, щоб робітники більше набирали в борг у його ж фабричній крамниці (Л. Смілянський);

Скидалося на те, що хтось зловмисне потрощив і понівечив усе, що тут було: чудернацькі меблі, химерно покручені рослини, таємничі апарати (М. Дашкієв);

Столярчук навіть .. у райгазету був про мене надряпав: зловмисне, мовляв, підриває Микита Братусь економіку артілі (О. Гончар);

Так можна додуматися до того, що Мідас зловмисне обкрадає тебе! (М. Білкун);

Затриманій на гарячому пасажирці все ж удавалося зловмисно перекручувати факти (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me