1. Словник української мови у 20 томах

злорічити

ЗЛОРІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., рідко.

Те саме, що злосло́вити.

Тоді чернець промовив: – А скажи мені, синку, Боже тебе благослови, чи не траплялося тобі свідчити проти кого криво, чи злорічити на кого? (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злорічити — злорі́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злорічити — -чу, -чиш, недок. Виражати злорадство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злорічити — Злорічити, -чу, -чиш гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119. Словник української мови Грінченка