злочинницьки

ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИ, присл., рідко.

1. Те саме, що по-злочи́нницьки.

– Дуже важливий стародавній документ, який належить нашому народові, під час війни злочинницьки був вивезений з Києва (П. Загребельний).

2. Те саме, що злочи́нно; жорстоко, підступно.

У вересні 1990 р. злочинницьки вбитий Олександр Мень, православний священик (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me