злочинницьки
ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИ, присл., рідко.
1. Те саме, що по-злочи́нницьки.
– Дуже важливий стародавній документ, який належить нашому народові, під час війни злочинницьки був вивезений з Києва (П. Загребельний).
2. Те саме, що злочи́нно; жорстоко, підступно.
У вересні 1990 р. злочинницьки вбитий Олександр Мень, православний священик (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me