зневолено

ЗНЕВО́ЛЕНО.

Присл. до знево́лений 2.

– Ну, хай... – прискорено й зневолено погодилась Ніна, – але ж треба щось робити, треба зараз же... негайно! (А. Любченко);

Бойко зневолено поставив на землю свою потерту валізчину (І. Нижник).