знедолено
ЗНЕДО́ЛЕНО.
Присл. до знедо́лений 2.
Нехай моя доля знедолено плаче. Карає і мучить нестерпним життям. Я – все-таки сильна! Я щось-таки значу! Я світ цей здивую красивим дитям! (Ганна Чубач);
Знедолено височіють над нами столітні будинки-пам'ятки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me