знищуваний
ЗНИ́ЩУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зни́щувати.
Метафору розритої-недорозритої могили, знищуваної, але незнищенної України ще зустрінемо в Шевченка, вона у нього одна з ключових (І. Дзюба);
Петро Могила .. був першим, хто відбудував і зміцнив собор, перед тим століттями плюндрований і знищуваний (П. Загребельний);
// зни́щувано, безос. пред.
Бідняків, інтелігентів і робітників знищувано за те, що вони співчували “куркулям” (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знищуваний — зни́щуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- знищуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до знищувати. 2》 Якого можна знищити. Великий тлумачний словник сучасної мови