знищуваний
зни́щуваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до знищувати.
2》 Якого можна знищити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знищуваний — зни́щуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- знищуваний — ЗНИ́ЩУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до зни́щувати. Метафору розритої-недорозритої могили, знищуваної, але незнищенної України ще зустрінемо в Шевченка, вона у нього одна з ключових (І. Дзюба); Петро Могила .. Словник української мови у 20 томах