знудьговано

ЗНУДЬГО́ВАНО, розм.

Присл. до знудьго́ваний.

Біля контори колгоспу знудьговано жде когось компанія молодих людей, приїжджих чи, може, й тутешніх (О. Гончар);

Глянула [Роксолана] впівока на Баязида, той знудьговано вивчав саджену коштовними самоцвітами рукоять кинджала, подарованого йому султаном (П. Загребельний);

Навіть Протагорові, який спочатку знудьговано всміхався, по спині пробігли мурашки (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me