золотавість
ЗОЛОТА́ВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до золота́вий.
Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій (Б.-І. Антонич);
І раптом пам'ять, мов натхненний майстер, Вогнем змалює золотавість айстер [айстр] (О. Теліга).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me