золотавість

ЗОЛОТА́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до золота́вий.

Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій (Б.-І. Антонич);

І раптом пам'ять, мов натхненний майстер, Вогнем змалює золотавість айстер [айстр] (О. Теліга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me