зооніміка

ЗООНІ́МІКА, и, ж., лінгв.

Розділ ономастики, який вивчає власні назви тварин.

Однією з проблем зооніміки є те, що зооніми не завжди фіксуються в офіційних документах (з наук. літ.);

Закономірності виникнення зоонімів, їх розвиток та функціонування залишаються малодослідженими питаннями зооніміки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зооніміка — зооні́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зооніміка — -и, ж. Перелік назв тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови