зооніміка
ЗООНІ́МІКА, и, ж., лінгв.
Розділ ономастики, який вивчає власні назви тварин.
Однією з проблем зооніміки є те, що зооніми не завжди фіксуються в офіційних документах (з наук. літ.);
Закономірності виникнення зоонімів, їх розвиток та функціонування залишаються малодослідженими питаннями зооніміки (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me