зоонімія

ЗООНІМІ́Я, ї, ж., лінгв.

Сукупність власних назв тварин.

Українська народна зоонімія функціонує переважно в усному мовленні (з наук. літ.);

Зоонімія різних мов світу має свою специфіку, пов'язану з внутрішніми мовними законами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me