зорово
ЗОРО́ВО.
Присл. до зорови́й 1.
Більшість учнів краще зорово запам'ятовують тексти диктанів, ніж на слух (з навч. літ.);
Поетичне слово здатне зорово та емоційно відтворити будь-який момент навіть із далекого минулого (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me