зорово

ЗОРО́ВО.

Присл. до зорови́й 1.

Більшість учнів краще зорово запам'ятовують тексти диктанів, ніж на слух (з навч. літ.);

Поетичне слово здатне зорово та емоційно відтворити будь-який момент навіть із далекого минулого (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me