зорювання
ЗО́РЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. зо́рювати.
Якщо ґрунт глинистий та важкий, його зорювання може призвести до погіршення дренажу (з наук. літ.);
Заборона зорювання земель і проведення залісення є важливими заходами щодо зниження активності процесів абразії та зсувів у проблемних регіонах (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me