зорювання

ЗО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зо́рювати.

Якщо ґрунт глинистий та важкий, його зорювання може призвести до погіршення дренажу (з наук. літ.);

Заборона зорювання земель і проведення залісення є важливими заходами щодо зниження активності процесів абразії та зсувів у проблемних регіонах (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорювання — зорюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зорювання — -я, с. Дія за знач. зорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зорювання — ЗОРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зорюва́ти. Словник української мови в 11 томах