зрезиґнований
ЗРЕЗИҐНО́ВАНИЙ, а, е, зах.
Покірний долі, примирений з долею.
Сталося несподіване: зрезиґнований лицар раптом збуджується дрібним прикладом наполегливої, незламної, вольової дії (з наук. літ.);
// Який виражає покірність, примиреність з долею.
Півтора місяця пізніше сей зрезиґнований настрій змінився значно (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрезиґнований — зрезиґно́ваний 1. який змирився, скорився долі (ст): Була тоді ще не розведена, хоч уже після того бурхливого періоду свого подружжя, коли ще билася як риба об лід, вмовляючи в себе, що її подружнє розладдя – це не органічна чужість двох істот... Лексикон львівський: поважно і на жарт