зрезиґнований
зрезиґно́ваний 1. який змирився, скорився долі (ст): Була тоді ще не розведена, хоч уже після того бурхливого періоду свого подружжя, коли ще билася як риба об лід, вмовляючи в себе, що її подружнє розладдя – це не органічна чужість двох істот, а тільки непорозуміння. Тоді вже була зрезиґнована, хоч підсвідомо все ще інстинктивно чекала чогось від життя (Марська)
2. приголомшений, похнюплений, пригнічений, понурий (ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрезиґнований — ЗРЕЗИҐНО́ВАНИЙ, а, е, зах. Покірний долі, примирений з долею. Сталося несподіване: зрезиґнований лицар раптом збуджується дрібним прикладом наполегливої, незламної, вольової дії (з наук. літ.); // Який виражає покірність, примиреність з долею. Словник української мови у 20 томах