1. Словник української мови у 20 томах

зриття

ЗРИТТЯ́, я́, с.

Дія за знач. зри́ти.

Бульвари виникли в європейських містах з кінця XVIII ст. унаслідок зриття оборонних валів та засипання ровів давніх феодальних твердинь (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зриття — зриття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови