зриття

зриття́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зриття — ЗРИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. зри́ти. Бульвари виникли в європейських містах з кінця XVIII ст. унаслідок зриття оборонних валів та засипання ровів давніх феодальних твердинь (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах