зритий
зри́тий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зритий — ЗРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зри́ти. Кін займає місце глухе, заросле високою чорнобиллю, зрите ровами (Мирний, V, 1955, 108); Мінами зрита лежить дорога (Забашта, Вибр. Словник української мови в 11 томах