зубатковий

ЗУБА́ТКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до зуба́тка.

Зубатковий плавець.

2. у знач. ім. зуба́ткові, вих, мн. Родина морських риб ряду окунеподібних із видовженим стрічкоподібним тілом, з великим ротом і міцними, гострими зубами, які щорічно міняються.

Як і в інших тварин з міцною хваткою, щелепи зубаткових попереду вкорочені, а жувальні м'язи сильно розвинені (з наук.-попул. літ.);

Зменшення або повна втрата черевних плавців у зубаткових пов'язані з подовженням тіла й збільшенням його гнучкості (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me