зубатковий
ЗУБА́ТКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до зуба́тка.
Зубатковий плавець.
2. у знач. ім. зуба́ткові, вих, мн. Родина морських риб ряду окунеподібних із видовженим стрічкоподібним тілом, з великим ротом і міцними, гострими зубами, які щорічно міняються.
Як і в інших тварин з міцною хваткою, щелепи зубаткових попереду вкорочені, а жувальні м'язи сильно розвинені (з наук.-попул. літ.);
Зменшення або повна втрата черевних плавців у зубаткових пов'язані з подовженням тіла й збільшенням його гнучкості (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me