зчислити

ЗЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, кого, що і без прям. дод., розм.

Док. до чи́слити 1.

Зібралося стільки війська, що годі було зчислити (з переказу);

Богдан учив нас своїм словом і прикладом. Не зчислити цих промов його, гарячих слів! (із журн.).