зчислювальний

ЗЧИ́СЛЮВАЛЬНИЙ, а, е.

1. лінгв. Який піддається визначенню кількості кого-, чого-небудь.

Коли оточення збірного іменника повністю відповідає оточенню конкретного зчислювального іменника в маркованій формі, такий іменник репрезентує множинність (з наук. літ.);

Загальні іменники поділяються на зчислювальні (означають предмети, що можна полічити) та незчислювальні (означають предмети й поняття, що не можна полічити) (з навч. літ.).

2. мат. Те саме, що обчи́слювальний.

Сукупність частково рекурсивних функцій збігається із сукупністю всіх функцій, зчислювальних алгоритмами (з наук. літ.);

// інформ. Стос. до обчислювання.

Процес автоматизації промисловості починається з середини 70–80 рр. ХХ ст. і пов'язаний із появою першої зчислювальної техніки (із журн.).