зіничний
ЗІНИ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до зіни́ця.
Акомодація й зіничний рефлекс дають змогу чітко і ясно бачити предмети на різних відстанях від ока при різному освітленні (з навч. літ.);
Зіниця обмежена зіничним краєм райдужки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіничний — зіни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- зіничний — -а, -е. Такий, що стосується зіниці. Зіничні рефлекси — зміна діаметру зіниць, яка виникає у відповідь на світлове подразнення сітківки, при конвергенції очних яблук, акомодації до різнофокусного бачення, а також у відповідь на різні екстрацептивні та інші подразники. Великий тлумачний словник сучасної мови