з-від

З-ВІД, прийм., з род. в., рідко.

Те саме, що від 1–3.

Якщо узяти з-від Карпат, то найбільшими будуть іще дві наші ріки – Дністер та річка Бог, чи Буг у звичнішій польській вимові (Г. Колісник);

Незабаром з-від шляху зачувся кінський тупіт (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з-від — з-від прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови