кабальєро
КАБАЛЬЄ́РО, невідм., ч.
У середньовічній Іспанії – лицар, дворянин.
Іспанія – країна грандів, сеньйорит і кабальєро – вигадала бій биків (Я. Качура);
– Даруйте, що не везу жодного листа, але замість відповіді світлий граф посилає цього кабальєро (Н. Королева);
Випускають биків у вузенькі вулиці, вони біжать, натовп їх дражнить, галасує, меткі кабальєро у білих сорочках з червоними хусточками кидаються їм напереріз (Л. Костенко);
Благородні кабальєро, гітари, кастаньєти, танець фламенко і, звичайно, тореадори... Та все це – парадний бік Андалузії (із журн.);
// Шанобливе звертання до чоловіків у іспаномовних країнах.
– Дозвольте спитати вас, кабальєро? – звернувся він до капітана Пабло, чітко вимовляючи іспанські слова (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кабальєро — Кабальє́ро прізвище Орфографічний словник української мови
- кабальєро — невідм., ч. Лицар у середньовічній Іспанії; воїн-вершник; гідальго тощо; шанобливе звертання до чоловіків в іспаномовних країнах. Літературне слововживання
- кабальєро — невідм., ч. 1》 Лицар у середньовічній Іспанії. 2》 Воїн-вершник, що споряджувався власним коштом. 3》 В іспаномовних країнах – ввічливе звертання до чоловіків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабальєро — Шляхтич (еспанський), див. дон, індальго Словник чужослів Павло Штепа
- кабальєро — кабальє́ро (ісп. caballero – вершник, дворянин, кавалер, лицар) 1. Лицар у середньовічній Іспанії. 2. Воїн-вершник, що опоряджувався власним коштом. 3. Те саме, що й гідальго. 4. В іспаномовних країнах – ввічливе звертання до чоловіка. Словник іншомовних слів Мельничука