кабаниха

КАБАНИ́ХА, и, ж., розм.

Самиця кабана (у 1 знач.).

– Добре, хоч той кабанчик не крикнув ні разу, а то якби кабаниха почула, то роздерла б, – весело казав Гнат, виходячи з ячменю на узлісся (М. Малиновська);

Помітивши човна, кабаниха тривожно склика́ла виводок і ховалась у зелених хащах (із журн.).