1. Словник української мови у 20 томах

кабошон

КАБОШО́Н, а, ч., спец.

Коштовний або напівкоштовний камінь, відшліфований з одного або двох боків відповідно до його природних граней.

Знайдені під час археологічних розкопок стародавні діадеми були інкрустовані кабошонами круглої, овальної та мигдалеподібної форми (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабошон — кабошо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кабошон — -а, ч. Опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кабошон — кабошо́н (франц. cabochon) опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука