кабошон
кабошо́н
-а, ч.
Опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабошон — кабошо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кабошон — КАБОШО́Н, а, ч., спец. Коштовний або напівкоштовний камінь, відшліфований з одного або двох боків відповідно до його природних граней. Знайдені під час археологічних розкопок стародавні діадеми були інкрустовані кабошонами круглої, овальної та мигдалеподібної форми (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- кабошон — кабошо́н (франц. cabochon) опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука