казначей

КАЗНАЧЕ́Й, я, ч., заст.

1. Те саме, що скарбни́к 1.

[Герасим:] Їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші; як казначей прийме, то всяке прийме (І. Карпенко-Карий).

2. іст. Те саме, що скарбни́к 2.

Головний перевіз на кримську сторону .. почав приносити такий значний прибуток Новій Січі, що для Микитина був призначений шафар, казначей та писар з полкових старшин війська (Г. Колісник).

3. іст. Те саме, що скарбни́к 3.

– Був чернець Фрол – то його ім'ям лиман прозвано, а монастирський казначей залишив назву для другого лиману (Остап Вишня);

– Після смерті Скоропадського .. перейшла [гетьманська скарбниця] до Полуботка. Окрім нього та генерального казначея, до неї ніхто не заглядав (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me