казначей
КАЗНАЧЕ́Й, я, ч., заст.
1. Те саме, що скарбни́к 1.
[Герасим:] Їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші; як казначей прийме, то всяке прийме (І. Карпенко-Карий).
2. іст. Те саме, що скарбни́к 2.
Головний перевіз на кримську сторону .. почав приносити такий значний прибуток Новій Січі, що для Микитина був призначений шафар, казначей та писар з полкових старшин війська (Г. Колісник).
3. іст. Те саме, що скарбни́к 3.
– Був чернець Фрол – то його ім'ям лиман прозвано, а монастирський казначей залишив назву для другого лиману (Остап Вишня);
– Після смерті Скоропадського .. перейшла [гетьманська скарбниця] до Полуботка. Окрім нього та генерального казначея, до неї ніхто не заглядав (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me