казначейство

КАЗНАЧЕ́ЙСТВО, а, с.

1. заст. Те саме, що скарбни́ця 1.

[Герасим:] Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... (І. Карпенко-Карий);

Хреста отець Микола загубив десь на дачі, гуляючи на іменинах дружини начальника казначейства (Б. Антоненко-Давидович);

Служба в казначействі забирала багато часу. Але він звик до бухгалтерської роботи, знаходив у ній самодисципліну й ретельно виконував обов'язки (І. Пільгук);

Одержало нове приміщення і поліцейське управління, і під тим же дахом – нижній суд, казначейство, квартири городничого і поліцмейстера (Б. Левін).

2. У сучасній Україні – офіційна назва державного фінансового органу, що забезпечує збір державних доходів і їх використання згідно з державним бюджетом, здійснює управління державним боргом, емісією білетів державної скарбниці та цінних паперів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України (з наук. літ.);

Казначейство України очолює голова, якого призначає на посаду (за поданням Прем'єр-міністра України) та звільняє з посади Президент України (з навч. літ.);

Голова Казначейства розповіла представникам Міністерства фінансів США про процедуру планування та прогнозування фінансових ресурсів на Єдиному казначейському рахунку (з газ.).