кайфово

КАЙФО́ВО, заст. КЕЙФО́ВО, розм.

Присл. до кайфо́вий 1, кейфо́вий 1.

“Сирник, – думала вона. – Сирник це класно, це просто кайфово!“ (Ю. Андрухович);

// у знач. пред. Про стан задоволення, радості.

– Це буде кайфово, – тішився Маріо. – Ще ніколи не був так далеко на сході (Н. Сняданко);

Вони говорять, що один раз ужити наркотики не страшно, буде круто, кейфово, попробуй безплатно. Вони брешуть, адже якщо ти будеш знати правду про те, що з тобою буде, які кола пекла тобі доведеться пройти, ти ніколи не погодишся (із журн.).