кайфування

КАЙФУВА́ННЯ, заст. КЕЙФУВА́ННЯ, я, с.

1. розм. Дія за знач. кайфува́ти, кейфува́ти 1.

– Розумію, що суть кайфування важко пояснити, а все ж таки? – Я люблю смішити людей, я кайфую, коли люди сміються (із журн.).

2. тільки кайфува́ння, жарг. Дія за знач. кайфува́ти 2.

Правоохоронці Краснопільського райвідділу поліції з'ясували, що чоловік надавав своїм наркозалежним друзям приміщення для кайфування (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me