кайфувати
КАЙФУВА́ТИ, заст. КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. розм. Віддаватися кайфу (у 1 знач.).
Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (М. Рильський);
Я насолоджуюсь власним красномовством, я кайфую від розумних слів, що злітають з моїх уст, я відчуваю себе Цицероном (В. Малик);
Хуррем сіла біля Хафізи .. Їли пожадливо, безугавно пліткували.., насолоджувалися ситістю, теплом, легкістю в тілі, кейфували (П. Загребельний);
Сиджу, п'ю каву і від кави кейфую! (Ю. Логвин);
Банзай задумався. Його нутро кайфувало і тріумфувало. – Давай підем до мене. Тут є всі, включно з Корієм. Після уроків підем до мене, добре? (Любко Дереш).
2. тільки кайфува́ти, жарг. Відчувати кайф (у 2 знач.).
Варив [Лаптєв] на нашій електроплитці жужу – концентрат, замінник кави, який крав на кухні, кидав туди циклодол, етаперазин чи навіть люмінал, що вдавалось дістати, і кайфував (В. Рубан).
Значення в інших словниках
- кайфувати — кайфува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кайфувати — див. блаженствувати Словник синонімів Вусика
- кайфувати — і кейфувати, -фую, -фуєш, недок., неперех., розм. Отримувати задоволення, насолоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кайфувати — Ую, -уєш, недок. 1. Отримувати задоволення під дією наркотиків. Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу... Словник сучасного українського сленгу
- кайфувати — (-ую, -уєш) недок. 1. мол., схвальн. Отримувати насолоду, радість, задоволення від чогось. Він кайфував би, Марто, як усі щирі мазохісти (Ю. Андрухович, Рекреації), <...> а Яковенко продовжував розімліло мружитись, кейфуючи на всю губу (А. Словник жарґонної лексики української мови
- кайфувати — НІ́ЖИТИСЯ (відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчувати повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо), ВИНІ́ЖУВАТИСЯ підсил., ПЕ́СТИ́ТИСЯ, КЕЙФУВА́ТИ (КАЙФУВА́ТИ) жарт. Дивно і незвично Оксані без роботи. Словник синонімів української мови