кайфувати

НІ́ЖИТИСЯ (відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчувати повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо), ВИНІ́ЖУВАТИСЯ підсил., ПЕ́СТИ́ТИСЯ, КЕЙФУВА́ТИ (КАЙФУВА́ТИ) жарт. Дивно і незвично Оксані без роботи. Цілими днями вигріватись на сонці або ніжитися в холодку (І. Цюпа); Ніжитися під сонцем; Здалося (Саїду), ніби скинулася риба за кущами або пеститься у хвилях ранкових безтурботна казкова русалка (І. Ле); Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (М. Рильський). — Пор. насоло́джуватися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайфувати — кайфува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кайфувати — див. блаженствувати Словник синонімів Вусика
  3. кайфувати — і кейфувати, -фую, -фуєш, недок., неперех., розм. Отримувати задоволення, насолоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кайфувати — КАЙФУВА́ТИ, заст. КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. розм. Віддаватися кайфу (у 1 знач.). Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (М. Словник української мови у 20 томах
  5. кайфувати — Ую, -уєш, недок. 1. Отримувати задоволення під дією наркотиків. Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу... Словник сучасного українського сленгу
  6. кайфувати — (-ую, -уєш) недок. 1. мол., схвальн. Отримувати насолоду, радість, задоволення від чогось. Він кайфував би, Марто, як усі щирі мазохісти (Ю. Андрухович, Рекреації), <...> а Яковенко продовжував розімліло мружитись, кейфуючи на всю губу (А. Словник жарґонної лексики української мови