1. Словник жарґонної лексики української мови

кайфувати

(-ую, -уєш) недок.

1. мол., схвальн. Отримувати насолоду, радість, задоволення від чогось. Він кайфував би, Марто, як усі щирі мазохісти (Ю. Андрухович, Рекреації), <...> а Яковенко продовжував розімліло мружитись, кейфуючи на всю губу (А. Шевченко, Чорний човен неволі), <...> насолоджується моїм добровільним жахом, кайфує моїм нестерпним чеканням (І. Андрусяк, Шарга). БСРЖ, 238.

2. що. Сприймати із задоволенням, насолодою (фільм, передачу, книжку і под.) Значить, сиди й кайфуй "Титаніка" (Б. Жолдак, Бог буває), Кайфуйте у неділю об 11-30 "Смачно з Борисом Бурдою" (Телеанонс на каналі "Інтер", 15.06.2001).

3. нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії. ЯБМ, 1, 403; СЖЗ, 50; БСРЖ, 238.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайфувати — кайфува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кайфувати — див. блаженствувати Словник синонімів Вусика
  3. кайфувати — і кейфувати, -фую, -фуєш, недок., неперех., розм. Отримувати задоволення, насолоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кайфувати — КАЙФУВА́ТИ, заст. КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. розм. Віддаватися кайфу (у 1 знач.). Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (М. Словник української мови у 20 томах
  5. кайфувати — Ую, -уєш, недок. 1. Отримувати задоволення під дією наркотиків. Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу... Словник сучасного українського сленгу
  6. кайфувати — НІ́ЖИТИСЯ (відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчувати повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо), ВИНІ́ЖУВАТИСЯ підсил., ПЕ́СТИ́ТИСЯ, КЕЙФУВА́ТИ (КАЙФУВА́ТИ) жарт. Дивно і незвично Оксані без роботи. Словник синонімів української мови