1. Словник української мови у 20 томах

карбункульоз

КАРБУНКУЛЬО́З, у, ч., вет., мед.

Захворювання з численними карбункулами на тілі.

Препарат діамантовий зелений (відомий як зеленка) застосовують зовнішньо при легких гнійно-запальних процесах шкіри (піодермія, фурункульоз, карбункульоз, блефарит та ін.), а також для оброблення операційного поля, шкірних покривів після операцій і травм (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбункульоз — карбункульо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбункульоз — -у, ч. Хвороба, яка характеризується наявністю карбункулів (див. карбункул I). Великий тлумачний словник сучасної мови