кармачок

КАРМАЧО́К, чка́, ч., діал.

Зменш. до карма́к.

– Матінко моя! У вас на комірних дверях добра сітка висить. І кармачок теж. Позичте, якщо ваша ласка... (Ю. Логвин);

Хлопці планували половити трохи риби з берега кармачком (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me