кармачок
КАРМАЧО́К, чка́, ч., діал.
Зменш. до карма́к.
– Матінко моя! У вас на комірних дверях добра сітка висить. І кармачок теж. Позичте, якщо ваша ласка... (Ю. Логвин);
Хлопці планували половити трохи риби з берега кармачком (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me