карнотит
КАРНОТИ́Т, у, ч.
Мінерал класу фосфатів, що має яскраво-жовтий наліт; радіоактивна уранова і ванадієва руда.
Плутоній був виявлений у дуже незначній кількості в ураніті, уранових слюдах і карнотиті (з наук. літ.);
Карнотит може знаходитись у вигляді луски у пісковиках (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карнотит — карноти́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- карнотит — Карнотит — carnotite — Karnotit — мінерал класу фосфатів, яскраво-жовтого кольору. Склад: K2(UO)2[VO4]2x3H2O. Домішки Са, Ва, Мg, Cu, Pb. Сингонія моноклінна. Густина 4,46, твердість 2…3,75. Радіоактивний. Руда урану й ванадію. Найбільші скупчення... Гірничий енциклопедичний словник
- карнотит — -у, ч. Мінерал, водний уранованадій калію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карнотит — карноти́т мінерал класу фосфатів, яскраво-жовтого кольору; руда урану, ванадію. Від прізвища французького хіміка А. Карно. Словник іншомовних слів Мельничука