картридер

КАРТРИ́ДЕР, а, ч.

Пристрій для зчитування інформації з електронних магнітних карток.

Високошвидкісна передача інформації з різних карт пам'яті на комп'ютер забезпечується картридером (з навч. літ.);

Картридер може не тільки зчитувати інформацію з карт пам'яті, але й робити запис інформації на ті ж карти (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me